"Події нової української революції швидко розвивалися в ці вихідні: президент Віктор Янукович втік з Києва до того, як парламент усунув його від влади і на 25 травня призначив вибори, які повинні визначити його наступника. Адміністрація Обами завбачливо застерегла Росію від військового втручання, але з боку США та Європи знадобиться більш винахідлива політика, щоб допомогти Україні прийти до кращого майбутнього"​​, - переконані аналітики The Wall Street Journal. 

"Результати, досягнуті менше ніж за 48 годин, вражають, - пише журналіст Le Figaro П'єр Авріль. - Голова держави відправлений у відставку, президентські вибори призначені на 25 травня, російська мова позбавлена статусу офіційної в східних регіонах країни, три стовпа "сім'ї "Януковича - міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, міністр доходів і зборів Олександр Клименко та генпрокурор Віктор Пшонка - повалені". "Все, тепер точно кінець, ми перемогли", - наводить кореспондент слова молодого бійця самооборони Майдану. 

Подій, що відбулися в Україні в останні дні, вистачило б на рік, пише Людмила Улицька в статті, опублікованій в газеті Corriere della Sera. "Перша і найочікуваніша подія - те, що Майдан, широкий народний антиурядовий рух, завдав поразки влади Януковича. Після того, як президент поїхав з Києва, ще 64 літака покинули українську столицю, забравши в різні міста найближчих соратників Януковича, - пише автор. - Ймовірно, хтось полетів до Європи, хтось - в Росію, туди, де у них є власність і капітали". "Мені шкода Януковича: його кинули і зрадили всі ті, кого він годував багато років. Але нічого не поробиш - в злочинному світі так буває завжди". 

Після падіння президента Януковича в Україні можливо все - це доводить фантастичне повернення екс-прем'єра Юлії Тимошенко, пише німецьке видання Der Spiegel. 

"Через кілька годин стало відомо, що екс-прем'єр Юлія Тимошенко, яка відбуває покарання, була звільнена. Відразу ж, з інвалідного крісла, вона оголосила, що має намір виставити свою кандидатуру на пост президента. Цією заявою вона вивела з гри лідера партії УДАР, колишнього чемпіона світу з боксу Віталія Кличка  і його соратників, - вважає Улицька. - Тимошенко користується великим авторитетом: це єдиний політик, який сьогодні може претендувати на роль лідера, що має досвід керівництва країною, і вона - єдина, хто може вести процес переговорів. Крім того, була повернена конституція 2004 року, яка, хай і не є ідеальною моделлю, але позбавляє президента багатьох повноважень". 

"Київська вулиця воліла б привести до влади лідерів барикад, а не трьох ватажків опозиції, яких на Майдані регулярно освистували", - описує настрій киян Le Figaro. У ці вихідні біля будівлі Верховної Ради вже з'явилися маніфестанти, повні рішучості не дати політикам вкрасти їх революцію. "Кінець депутатської недоторканності!", "Повна чистка!", "Не повторимо помилок 2004 року!" - свідчили їхні плакати. "Ми не довіряємо депутатам", - сказала одна з учасниць акції, бухгалтер Людмила. 

На думку Wall Street Journa, появу нових осіб зустріли б в Україні з радістю. Зокрема, видання пише про Віталія Кличка: він говорить російською, у нього є прихильники і на сході, і він лідирує в опитуваннях громадської думки. "У нього немає досвіду, але він не заплямований корупцією", - йдеться в статті. 

Крім того, на думку редакції, "Росія може спробувати дестабілізувати новий уряд, і вона вже натякає на захист "етнічних росіян" на сході і в Криму". " Те, що відбувається виходить за межі України. Путін знає, що успіхи демократії в Україні надихатимуть російських реформаторів, і саме тому його втручання не закінчиться. Заходу необхідно дати відсіч за допомогою дипломатичної допомоги, грошей і більш тісних економічних зв'язків", - вважає The Wall Street Journal. 

У той же час видання New Republic пише, що "за кров в Україні не треба звинувачувати Росію, оскільки це була битва за владу між правлячими елітами". "Вважати, що хвилювання в Україні - це битва Сходу і Заходу, означає ігнорувати головну причину - розбіжності в самій правлячій еліті", - вказує автор. "На відміну від Росії чи Білорусі, де масових протестів майже не терплять  правляча еліта України по-різному дивиться на методи протидії маніфестацій", - йдеться в статті. Група олігархів на чолі з Ринатом Ахметовим, політичним "хрещеним батьком" Януковича, прагнула на європейські ринки і "завжди остерігала від застосування сили до протестуючих, оскільки боялась міжнародних санкцій і економічної ізоляції". При цьому до зближення з Росією олігархи відносяться боязко - "бояться, що їх абсорбує російська бізнес-еліта і вони втратять свій політичний вплив". 

А у статті "Україна: загроза революції для Путіна?" британська  The Guardian зазначає, що політичні події в Україні мають на увазі заперечення автократичної системи, створеної за моделлю путінської "неліберальної демократії" - як деякі її називають, чиїми невід'ємними рисами стали клептократія, нетерпимість і наступ на свободу слова... тобто загальне визнання того, що ті риси української політичної системи, які були запозичені у Росії, необхідно викоренити. Крім того, "Москва вкрай стурбована значущістю тієї ролі, яку зіграла трійка європейських міністрів закордонних справ в укладенні угоди, а також передбачуваної загрозою авторитету Москви в регіоні". 

Зараз, коли в Україні розростається хаос і зберігається загроза російського втручання, все очевидніше, що борг Заходу - сприяти конструктивному врегулюванню, пише Збігнев Бжезинський на сторінках The Financial Times. Росія все ще може штовхнути Україну до громадянської війни - заохотити і підтримати відділення Криму і деяких східних областей, пояснює політолог. І радить Заходу запобігти "вибух регіонального насильства в Україні при російському пособництві". Але ще більш животрепетне завдання ЄС - розробити пакет антикризової допомоги для України. Бжезинський також радить "переконати" верхню десятку українських олігархів - головних бенефеціарів разючого розгулу корупції - пожертвувати по $1 млрд. на фінансову реабілітацію країни". "Син Януковича, нечувано-багатий дантист, напевно зможе внести суму, розмірну цим 10 млрд.", - додає автор. 

Бжезінський упевнений: Україна рано чи пізно увійде в демократичну Європу, а Росія послідує її прикладу, "якщо не самоізолюється і не перетвориться на напівпрогнивший пережиток імперіалізму".