Майдан-2013-2014

В ці дні у багатьох містах Литви вшановують пам’ть Небесної сотні та загиблих за Незалежність України і Литви. У Каунасі, у костьолі св. Георгія Мученика (біля Каунаського Замку), відбулась Служба Божа та запалювання сотні свічок. Спільна молитва католицького, греко-католицького та православного духовенства лунала українською та литовськими мовами. До молитви долучилися прихожани цього храму та українці, які в цей час перебували в Литві.

В Україні – Майдан і Небесна сотня зробили за одну мить і ніч те, до чого йшли українці цілі століття. Треба пам’ятати про цю перемогу, яка далась ціною великих жертв (Юазас Валюшайтіс).

Якось задумуюсь, чому сталось так жорстоко і несправедливо? Чому їх, патріотів України, вже другий рік як немає? Але є ми та наша пам’ять про Героїв. До них у небесний вирій летимо цим фільмом.

Рік тому в центрі Києва почалися події, які змінили Україну і українців. 19 січня після чергового народного віче на Майдані, коли народ не міг більше слухати пусто-порожні промови "опозиційної трійки" і освистав їх, епіцентр подій перемістився на вулицю Грушевського.

На численні звертання відбудеться повторний показ фільму іранця Мохаммада Норузівалуджаї «Жовто-блакитний Майдан» 17 січня о 14:00 у київському Музеї Івана Гончара, виставковий простір “Творчість Свободи”

Великий повно кольоровий альманах і книга – це калейдоскоп, в якому зібрані відверті й критичні погляди на Українську революцію 2013-14 рр., емоції без купюр і деталі, що залишились за кадром медіа. Це все є частиною масштабного мистецько-культурологічного проекту, до якого також входить однойменний документальний фільм, присвячений подвигам рядових бійців, волонтерів, медиків і громадських активістів Майдану.

Сотня Легенд – графічна повість, театр подій котрої відбувається за мотивами української “революції гідності” 2013-14 року. В центрі – боротьба між добром і злом починаючи від середини людини, аж до цілої системи, це усе прикрашено українським містицизмом та легендами.

Майдан вирішив стояти далі попри нещодавні висловлювання Генпрокурора Віталія Яреми про необхідність примусового виселення тих, хто відмовлятиметься йти воювати у Нацгвардії. Про це сказав сотник Майдану під час сьомого громадського віче, тема якого "Україна на перехресті стратегічних викликів", передає Укрінформ.

Конфронтація і громадянська війна в Україні була штучно створена політиками. Про це заявила кандидат у президенти України Ольга Богомолець під час своєї поїздки по містах Східної України - Донецьку, Дніпропетровську і Запоріжжю. Насправді, за її словами, людям і Заходу, і Сходу в рівній мірі небайдуже, що відбувається в їх країні, проте всі вони стали заручниками ситуації і живуть на перетині чужих геополітичних інтересів.

Є чотири кроки, аби в Україні зміни на краще відбулися негайно. Про це розповіла Ольга Богомолець під час зустрічі з волинянами у Луцьку. Круглий стіл «Майбутнє України» за участю жінки-кандидата на пост Президента України Ольги Богомолець, громадських діячів, науковців, підприємців та ЗМІ відбувся у «Волинь Медіа» 18-го травня.

Знаєте, чомусь подумалося, що донецькі сепаратисти - вони і не сепаратисти як такі, а люди до яких нарешті докотилася з Майдану хвиля відчуття Волі.

Київ – Понад 70% українців підтримують прихід у політику нових лідерів, зокрема шляхом їхньої участі у парламентських чи президентських виборах. Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг» та Міжнародного центру перспективних досліджень. Багато нових облич Майдану, які вже стали частиною уряду або ж взагалі балотуються на президента, вже користуються довірою українців, але її ще треба виправдати, кажуть соціологи. Втім, на думку політологів, прихід до влади громадських лідерів короткостроковий, бо вони не готові до політики і їхня поява – результат обставин. Відтак, більшість із них незабаром можуть повернутися до громадської діяльності.

Доля понад 120 майданівців досі невідома. Маємо надію – більшість з них знайдуться живими-здоровими. Однак, реальність диктує інше. Ймовірно, частина - закатовані, а тіла - заховані. Саме пошук вбитих активістів та збір інформації про ці злочин – головна мета «Пошукової ініціативи Майдану».

Козацький редут - це четверта сотня самооборони Майдану. Вкомплектована з членів понад 30 козацьких організацій зі всієї України. "Козаки представлені майже в кожній сотні, але більшість зібралися в четвертій. Не висвячені в козаків, джури, теж є - в тому числі це хлопці, які примкнули до сотні вже в час Майдану", - пояснюють козаки. Був час, коли сотня до 200 членів доходила. "На час стояння Майдану не вживаємо алкоголь. Були такі, що провинилися - отримали покарання і ми з ними розпрощалися. Щоб попасти до нас, треба згодитися з правилами, які тут діють. Деякі щось чули про нас і хотіли сюди, а коли взнавали, що тут не вдасться лежати, як тюлень, ішли шукати щось своє", - розповідають члени залоги Козацького редуту. Більшість із них носять камуфляжну форму. Говоримо з 44-річним Миколою Бондарем. Він став сотником після того як попередній потрапив у аварію дорогою з Києва у Дніпропетровськ.

Відомі литовські музиканти спільно з хором Клайпедського музичного театру записали відеокліп.