Торки — літописна назва тюркомовних племен огузів (узів), які наприкінці 9 — на початку 10 століття кочували в степах на північ від Аральського та Каспійського морів аж до дельти Волги. Наприкінці 10 століття окремі групи торків почали переходити на Приазов'я.