Вельмишановний Пане Віце-прем’єр!

Нинішня ситуація із українською книжкою змушує нас звернутися до Вас особисто – з проханням порушити перед Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, врешті – перед Президентом держави питання про створення особливих - сприятливих - умов для існування української, зокрема україномовної, книжки. На даний час нібито склалися більш-менш прийнятні умови для продукування зазначених видань – маємо, зокрема, пільги з оподаткування. Однак цілий ряд питань, які особливо впливають на збільшення випуску та розповсюдження української книжки, залишено поза увагою. До них належать:

а) не в повні діє, надто в глибинці, Закон України «Про видавничу справу», зокрема його стаття 6, у якій йдеться про підтримку на державному рівні суб’єктів видавничої справи шляхом задіювання щодо них тарифів, як для бюджетних установ чи установ культури;

б) державні та комунальні приміщення надаються в оренду видавництвам за дуже високими тарифами. Очевидно, органи влади, які встановлюють тарифи та надають приміщення в оренду, не розуміють відмінностей між друкарнею та видавництвом. Зрозуміло, що друкарня може бути прибутковою за рахунок друкування етикеток для горілки, а видавництво виступає замовником друкарських робіт та послуг у друкарні. Доцільно би тарифи, хоча б на певний час /3-5 років/, урівняти з тарифами для бюджетних організацій або встановити їх хоча б на рівні 1% вартості орендованого майна. Діючий тариф, затверджений Декретом Кабінету Міністрів, майже прирівнює видавництва до продуктових магазинів;

в) особливої уваги потребує стан книжкової торгівлі - основи поширення книги в державі. Без підтримки держави в цьому питанні не обійтися. Маємо на увазі критерії підходу влади на місцях до створення книгарень, кіосків , проведення книжкових фестивалів, свят тощо. На нашу думку, не сприяють поширенню книги тендерні закупівлі друкованої продукції для бібліотек, оскільки часто регіональна книжка не поширюється в інші місцевості держави. Було би доцільнішим передати право закупівлі книг самим бібліотекам, у т.ч. і навчальних закладів;

г) доцільно відновити на рівні Держбюджету фінансову підтримку українського книговидання, особливо випуск відповідальних, суспільно значущих видань;

ґ) необхідно ліквідувати приховане оподаткування вітчизняної книжки, що здійснюється, зокрема, через надсилання коштом видавництва так званих обов'язкових примірників випущених видань 15-25 структурам, що відволікає значні кошти видавця. На нашу думку, після пред’явлення видання реґіональному управлінню інформації, цей орган влади повинен самостійно прийняти рішення, скільки обов’язкових примірників він закупить у видавця і в які бібліотеки надішле. “Влада повинна стояти у позі швейцара”, здається так говорив, представляючи нову Адміністрацію Президент В. Ющенко у Львові? Ми не просимо, щоб влада ходила за нами і питала: “А що б вам ще дати видати?”, лише хочемо, щоб було зняте приховане оподаткування у вигляді додаткових примірників коштом видавця та поштові послуги коштом видавця;

д) потребують перегляду тарифи на послуги, пов’язані із сертифікацією випущених книг (вартість санітарно-гігієнічного висновку на дитячі видання сягає 800-1200 грн. за одне видання середнього обсягу);

е) в державній статистиці необхідно відділити облік підручників від обліку решти книг, оскільки це спотворює справжні маштаби інтервенції чужоземної книги на українському ринку.

Порушуючи дані питання, ми виходимо передусім з того, аби хоча б мінімально усунути причини, які заважають, а то і унеможливлюють поступ вітчизняного книговидання. Українська книга прагне піднятись з колін, і ми віримо, що нинішнє керівництво державою допоможе їй зробити це в якнайстисліші строки.

Голова ради Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини
О. Чабаненко