Отакої!  Як  бачите,  світова  економічна  криза  не  оминає  нікого.  У  такому  випадку  людство  завжди  вдавалося  до  одного  з  двох  варіантів – або  заборонити,  або  врегулювати.  На  наше  щастя  Україна   вибрала  шлях  державного  регулювання.  Отже,  ще  в  березні  президент  Зеленський  підписав  Закон  3637,  який  «регулює правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом  віртуальних активів в Україні, визначає права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних  активів». 

Цим  Законом  встановлено  новий  клас  криптовалют,  так  званий  «забезпечений віртуальний актив – віртуальний актив, що посвідчує  майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав». У  ст. 4  «Правовий статус віртуальних активів»  це  поняття  досить  толково  розвинуте  та  конкретизоване. 

Зокрема,  в  п. 5  статті 4  встановлено,  що  «об’єктом забезпечення віртуального активу є інший об’єкт цивільних  прав, права вимоги на який посвідчує такий віртуальний актив».

І  життя  підтверджує  правоту  законотворців.  Нещодавно  в  Україні  з’явилася  криптовалюта  TRCoin – яка  підкріплена реальною логістичною  діяльністю. З  технічної  точки  зору  це альткоїн на базі блокчейну Etherium.

 Підприємці  з  логістичної  компанії  «Транспортика», клієнтами  якої є,  на  хвилинку,  понад  3 000 000 замовників  та  100  000  водіїв  у  20  країнах  світу – такий  собі  невеличкий  український  бізнес – створили  власну  криптовалюту.  За кожне замовлення клієнт отримує невеликий кешбек у вигляді якоїсь кількості TRcoin.

 Водії, певною  мірою, є  майнерами, оскільки за кожне виконане замовлення отримують TRcoin.  Майнерами  водіїв  можна  назвати  ще  й тому,  що  розмір  еміссії  монет  пов’язаний  з  розміром  доходу  від  виконаних  водіями  перевезень  вантажів. 

Це  ще  не  все, щоб підтримувати курс  та  підвищувати  попит, «Транспортика» має намір викуповувати монети на 33%  чистого  прибутку. Тобто,  хлопаки  кажуть,  що  починаючи  з  30  дня  після  лістингу,  третина  доходів  компанії  постійно йтиме на зворотній викуп (так  званий  BuyBack)  монети.

Ось  такий  успішний  приклад  успішного  державного  втручання  у  ринок  криптоактивів.