Одкровення гібридної війни

У чому конкретно полягатиме переформатування суспільства? Підказку дає гібридна війна, яку Московія веде проти України і всього вільного світу. Річ у тім, що ця війна спрямована не проти армії чи державного апарату, а проти народу в цілому – на його ослаблення, завоювання або фізичне знищення. Тому звичними засобами гібридної агресії є психологічна війна, акції саботажу, здійснення терактів, зараження джерел води,  організація епідемій та техногенних катастроф, просування у владу маріонеток, корупціонерів і «корисних дурнів».

Така неоголошена всеохопна війна проти народу має організований характер, відтак для того, щоб їй протистояти, народ має сформувати відповідну соціальну організацію.

Народ-армія, ідентифікація ворога

Оскільки гібридна війна стирає грань між війною і миром, то нова організація стирає грань між цивільними і військовими. Таке воєнізоване суспільство називається козацьким. Повернення в минуле? Навпаки. Просто постіндустріальна формація використовує перевірені досвідом  напрацювання доіндустріальної формації і реалізує їх на вищому рівні знань і технологій. 

Козацька організація, окрім територіальної оборони (разом з професійним військом), повинна забезпечувати захист від терористів, саботажників, агентів впливу. Але щоб він них захиститися, треба їх спочатку ідентифікувати. Тому найголовніше завдання – чітке розділення на своїх і чужих. Це досягається наступними засобами.

1. Демоси: всі знають всіх

Найнадійніший захист від чужинців – це коли ми усіх своїх знаємо в обличчя. Це означає, що постіндустріальні громади – це організовані спільноти, в яких усі знають всіх. Такі спільноти називаються «демосами». Оскільки людина спроможна підтримувати 100–150 живих соціальних зв’язків, то чисельність громадян (тобто людей з правом голосу) в демосах не може перевищувати 150 осіб. Демоси бувають територіальні («громади»), ділові («проекти») і за інтересами («хопи» – від слова «захоплення»). У козацькі часи базові демоси були переважно територіальними і називалися «сотнями».

2. Тотальна виборність

Оскільки в демосах всі знайомі, то це дає можливість адекватно оцінювати один одного і висувати кращих. Сучасні інформаційні технології дозволяють відстежувати активність членів демосів, оперативно відкликати одних обранців і негайно висувати на їх місце інших. Наприклад, у сотенному демосі можна здійснити перевибори вже через два тижні після попередніх виборів.

Оцінка «за плодами» і оперативна виборність дозволяють швидко виявляти  свідомих чи несвідомих руйнівників, знімати їх з виборних посад, виключати з демосів. Тотальна виборність була фундаментом козацької держави доіндустріальної формації.        

3. Безперервна освіта

Важливим чинником деструктивної діяльності є невігластво або спотворена ворогом система життєвих цінностей. Для підтримання високої якості мислення виборців і обранців повинна діяти власна система постійної освіти: виховання, навчання, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, індивідуального і колективного вдосконалення. Так, у козацькій державі усе населення було поголовно грамотним, суспільна еліта володіла кількома іноземними мовами, мала досвід навчання в зарубіжних університетах.

Найголовніші напрямки сучасної безперервної освіти:

• самоорганізація демосів,
• постіндустріальна економіка,
• право і третейський суд,
• раціональне мислення і етика спільного блага,
• безпека і військова справа.  

4. Воля, віра, мова

Люди, які долучаються до руху за створення постіндустріальної козацької республіки, мають чітко знати, заради чого вони йдуть на жертви і що вони отримають після перемоги. У цій справі важливий досвід національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Він чітко сформулював три головні чинники консолідації та заохочення учасників визвольного руху.

А. Вільні громадяни без податків. Політичними правами в новій державі володіють тільки учасники національно-визвольної війни та їхні нащадки. Усі вони автоматично зараховується до вільного стану козаків і звільняються від усіх податків. За часів Першого Гетьманату члени козацького стану були повністю звільнені від податків. Лише міщани і селяни платили податок на утримання війська, а також сплачували податок з промислових прибутків.

Б. Козацька віра. Духовно-світоглядна єдність забезпечується тим, що всі учасники руху приймають «козацьку віру» – релігію вільних шляхетних людей. «Козацька віра» була різновидом аріохрестиянства (аріянства), тобто окультуреним варіантом народних вірувань, основаних на прадавній відичній (трипільській, арійській) традиції.

В. Українська мова.  Мова – це душа народу, засіб мислення, спілкування, взаєморозуміння та ідентифікації «свій–чужий». До козацького товариства приймали за умови «щоб прийнятий, якщо він був не руським, забув свою рідну мову й говорив козацькою, тобто українською; цю вимогу ніколи й ніхто не порушував» (Дмитро Яворницький. «Історія Запорізьких козаків», 1892).

Описані три чинники консолідації і заохочення абсолютно актуальні. Громадянами постіндустріальної республіки автоматично стають її засновники, тобто члени демосів; вони звільнені від податків і володіють правом голосу у своїх демосах.

Решта населення України набуває статусу підданих зі збереженням нинішніх економічних прав та обов’язків, із власним самоуправлінням і можливістю набути громадянство.   

5. Краса і гармонія

Боєздатність війська значною мірою визначається красою одягу. Саме тому в усіх арміях світу таку серйозну увагу приділяють одностроям, відзнакам, прапорам, нагородам. У постіндустріальному суспільстві гарний і функціональний «одяг сили» буде ознакою громадянина, підніматиме настрій, заохочуватиме шляхетну поведінку («форма зобов’язує»).

Не менш важливим чинником формування козацького суспільства є відповідна музика і мистецтво. Головна функція, яку вони виконують, по-суті має магічний характер – піднесення у простір позитивних подій, притягнення удачі, пробудження прихованих можливостей, захист від негативу.   

Висновок

Як не парадоксально, але гібридна (тотальна, всепроникна) війна, яку веде Московія проти України і всього вільного світу, штовхає суспільство до переформатування в єдино можливому напрямку. Його головними ознаками є динамічна мережа демосів, тотальна виборність, безперервна освіта, відповідальна воля, шляхетна віра, козацька мова, краса і гармонія.