Народ може мати різні рівні самоорганізації – від аморфного етносу до структурованої нації. Вони відрізняються як натовп і ділова корпорація, як гусениця і метелик. Оновлення народу завжди починається з появи нового етносу, який народжується зі старого наче паросток з перезрілого плоду. Цей етнос самореалізується і стає суб’єктом історії тільки тоді, коли перетворюється на націю.