Дострокові вибори у Польщі. Кінець чи початок політичної кризи?
22/10/2007 - 14:44
Дострокові вибори у Польщі. Кінець чи початок політичної кризи?
Світ
політологіяhttp://dev.ar25.org/node/12766
За даними Державної виборчої комісії країни, що обробила понад 90% бюлетенів, правоцентристська “Громадянська платформа” на чолі з Дональдом Туском набрала майже 42 відсотки голосів.
Владну консервативну партію “Право і справедливість” братів Качинських підтримало 32 проценти виборців. Крім того, до польського сейму проходять Селянська партія та Ліві демократи колишнього президента Олександра Кваснєвського.
Польща поляризована між консервативними прибічниками партії «Право і Справедливість» і лібералами з «Громадянської платформи». Утім, оглядачі критикують: жодна з партій не має чіткої концепції розвитку країни, повідомляє радіостанція «Дойче Велле».
За кілька днів до голосування ліберали провели масштабну смс-кампанію. Мільйони поляків отримали на свої мобільні телефони короткі текстові повідомлення "Zabierz babci dowód" або „Відбери у бабці паспорт”. Старші люди у провінції вважаються базовим електоратом національно-консервативної партії братів Леха і Ярослава Качинських. Близнюки обіцяють людям похилого віку, які найбільше втратили внаслідок економічних і політичних перетворень 90-их років, відстояти їхню гідність і відродити у Польщі традиційні католицькі цінності.
Із приходом до влади два роки тому брати Качинські проголосили „четверту республіку”, яка прийшла на зміну посткомуністичній Польщі, що мала історичну назву „третя республіка”. Одним із центральних завдань близнюків була боротьба із „корумпованими посткомуністичними чиновниками”. Для цього навіть було створене спеціальне відомство при уряді. Критики звинувачують Качинських у зловживанні цим „антикорупційним бюро”, яке вони буцімто використовували насамперед у боротьбі зі своїми політичними опонентами.
Опозиція закидає урядові, що замість розвитку економіки і розв’язання нагальних проблем країни Качинські займалися „полюванням на відьом” і популістським заграванням із католиками. Брати, приміром, знов і знов роздували у суспільстві полеміку на тему запровадження більш жорсткої заборони абортів.
Політична криза і відсутність переконливих результатів діяльності уряду дали опозиції шанс. Утім, від нового уряду не варто багато очікувати, вважає відомий публіцист Славомір Щираковський.
Дострокові вибори навряд чи дадуть можливість розв’язати політичну кризу в країні, кажуть скептики. Не дарма напередодні голосування прем’єр-міністр Ярослав Качинський попередив, що в разі перемоги лібералів на чолі із Дональдом Туском, діяльність його уряду може блокуватися з боку президента:
„Суперечка між урядом і президентом – це найгірше, що може трапитися польському народові. Отже, хоч би із цієї причини Дональд Туск не має стати польським прем’єром”, - застерігає Ярослав Качинський, натякаючи на непоступливість Леха Качинського.
За одні вибори полякам Качинських все одно не позбутися. Дострокові вибори можуть виявитися не кінцем, а лише початком політичної кризи.
Владну консервативну партію “Право і справедливість” братів Качинських підтримало 32 проценти виборців. Крім того, до польського сейму проходять Селянська партія та Ліві демократи колишнього президента Олександра Кваснєвського.
Польща поляризована між консервативними прибічниками партії «Право і Справедливість» і лібералами з «Громадянської платформи». Утім, оглядачі критикують: жодна з партій не має чіткої концепції розвитку країни, повідомляє радіостанція «Дойче Велле».
За кілька днів до голосування ліберали провели масштабну смс-кампанію. Мільйони поляків отримали на свої мобільні телефони короткі текстові повідомлення "Zabierz babci dowód" або „Відбери у бабці паспорт”. Старші люди у провінції вважаються базовим електоратом національно-консервативної партії братів Леха і Ярослава Качинських. Близнюки обіцяють людям похилого віку, які найбільше втратили внаслідок економічних і політичних перетворень 90-их років, відстояти їхню гідність і відродити у Польщі традиційні католицькі цінності.
Із приходом до влади два роки тому брати Качинські проголосили „четверту республіку”, яка прийшла на зміну посткомуністичній Польщі, що мала історичну назву „третя республіка”. Одним із центральних завдань близнюків була боротьба із „корумпованими посткомуністичними чиновниками”. Для цього навіть було створене спеціальне відомство при уряді. Критики звинувачують Качинських у зловживанні цим „антикорупційним бюро”, яке вони буцімто використовували насамперед у боротьбі зі своїми політичними опонентами.
Опозиція закидає урядові, що замість розвитку економіки і розв’язання нагальних проблем країни Качинські займалися „полюванням на відьом” і популістським заграванням із католиками. Брати, приміром, знов і знов роздували у суспільстві полеміку на тему запровадження більш жорсткої заборони абортів.
Політична криза і відсутність переконливих результатів діяльності уряду дали опозиції шанс. Утім, від нового уряду не варто багато очікувати, вважає відомий публіцист Славомір Щираковський.
Дострокові вибори навряд чи дадуть можливість розв’язати політичну кризу в країні, кажуть скептики. Не дарма напередодні голосування прем’єр-міністр Ярослав Качинський попередив, що в разі перемоги лібералів на чолі із Дональдом Туском, діяльність його уряду може блокуватися з боку президента:
„Суперечка між урядом і президентом – це найгірше, що може трапитися польському народові. Отже, хоч би із цієї причини Дональд Туск не має стати польським прем’єром”, - застерігає Ярослав Качинський, натякаючи на непоступливість Леха Качинського.
За одні вибори полякам Качинських все одно не позбутися. Дострокові вибори можуть виявитися не кінцем, а лише початком політичної кризи.
Останні записи