Аудіоверсія статті

Глобальний тренд і українська специфіка

Людство стоїть на порозі нової суспільно-економічної формації. Найбільше постіндустріальних новацій зосереджено в США. Проте системна реалізація нового життя відбудеться в Україні –  працює перевага «чистого аркуша».

Але як? Народження постіндустріальної держави – це як народження метелика з лялечки. Подібні метаморфози завжди вкрай небезпечні, а тут ще й доводиться відбиватися від Мордору.

Була надія, що Петро Порошенко вдруге стане президентом і продовжить обережні реформи. За цей час в умовах відносної стабільності сформується зародок нової цивілізації – подібно як у старому плоді визріває молодий паросток.

Проте перемога «Проекту ЗЕ» означає, що все відбудеться у форсованому режимі й по-іншому. Глобальний тренд переходу до нової формації в Україні буде реалізовано вельми оригінальним способом.

Оригінальність починається з того, що в 2019 році найвищу політичну посаду в Україні обійняла людина, яка до того жодного дня не займалася політикою і навіть нею не цікавилася. Це запустило процес формування такої ж некомпетентної Верховної Ради.

Новообрана влада неспроможна ні підтримувати існуючий тип держави, ні творити новий. Що стосується постіндустріальної держави, то ці люди навіть не знають таких слів.  Україна опиняється в ситуації, коли старої системи майже нема, а нової ще нема. Як подолати цей розрив?

Відповідь: перехід України до постіндустріальної цивілізації відбудеться під визначальним впливом США – найпотужнішої держави планети. Можна сказати, під м’яким і малопомітним американським протекторатом.

Але чому? Тому, що від існування сильної, суверенної, успішної  України залежить саме існування Сполучених Штатів.

Життєвий інтерес США

Нагадаємо, що найбільшою загрозою для США є формування Континентального блоку. Про цю загрозу ще два десятиліття тому застерігав Збігнєв Бжезінський. Він писав: «Існує можливість – хоча й малоймовірна, серйозного перегрупування сил в Європі, що полягає або у таємній німецько-російській змові, або в утворенні франко-російського союзу... Сукупна євразійська могутність значно перекриває американську» («Велика шахівниця», 1997). Ця «малоймовірна можливість» уже реалізується в найгіршому для США варіанті, а саме в утворенні осі Париж–Берлін–Москва–Пекін. Якщо вона остаточно сформується, то це кінець США не тільки як світового лідера, а й як цілісної держави. 

І американці це знають. Тому життєво зацікавлені в тому, щоб Україна стала сильним, самостійним, активним геополітичним гравцем. Тільки така Україна спроможна відсікти Євросоюз від злиття з Росією та Китаєм в антиамериканський Континентальний блок. З цієї причини США ніколи не здадуть Україну – відтепер нас пов’язують питання життя і смерті, у нас спільна доля.

Життєвий інтерес України

Україна може вистояти лише як постіндустріальна держава, адже нова формація дає на порядок вищу ефективність. На етапі глибинного міжформаційного переходу, та ще й в умовах московської агресії, потрібна масштабна зовнішня підтримка – від силового захисту до передових технологій. Це спроможні дати тільки США, тому що:

1) є найпотужнішою світовою державою,

2) є концентратором постіндустріальних тенденцій,

3) мають найбільшу мотивацію в розвитку України.

Відтак США щораз більше даватимуть Україні все передове і продуктивне. Понад те, Україна може стати полігоном для реалізації тих досягнень, які в США ще неможливо реалізувати через опір старої системи. В Україні цього опору майже нема – після перемоги «проекту ЗЕ» індустріальна організація прискорено входить у стан ступору і розпаду.

Наскільки це ризиковано?

Взаємодія з США не несе для України загрози втрати власної ідентичності.

По-перше, вистояти може тільки націоналістична Україна, яка твердо тримається своїх етнічних коренів. Тому американці зацікавлені в її націоналістичному курсі.

По-друге, спільною глибинною ідеологічно-світоглядною основою України і США є національний солідаризм.

По-третє, Україна і США належать до четвертої квадри, отже є психологічно сумісними. Понад те, їхні домінуючі колективні соціотипи – «Миротворець» (ЕІІ) і «Адміністратор» (ЛСЕ) – є дуальними, тобто взаємно доповнюючими. Завдяки дуальній взаємодії Україна і США щораз більше наближатимуться до своєї істинної сутності – держави вільних, працелюбних і релігійних людей.  

Протекторат – це завжди тимчасова міра. Вона виправдана лише на етапі дорослішання того, ким опікуються. Вона є безпечною тоді, коли вчитель, тренер, наставник, покровитель, захисник щиро зацікавлений у розвитку свого підопічного. Це повністю відповідає сучасним українсько-американським стосункам та їхнім спільним інтересам.

Як це працює

Американський протекторат щодо України вже діє. Він має як видимі, так і приховані аспекти. Розгляньмо те, що лежить на поверхні.

1. Сучасна Україна керована олігархами, за кожною впливовою політичною силою стоїть той чи інший олігарх. Проте олігархи показали свою державотворчу неспроможність, тому будуть позбавлені політичного впливу. Американці цим уже активно займаються. Фірташ і Коломойський – це лише перші ластівки. Впливаючи на олігархів, США отримують вплив на підпорядковані цим олігархам організаційні піраміди, відтак на всю державу.

2. У 2016 році панівний клас вперше засвітив свою власність. Значна частина цього класу є паразитичною, а його власність – ганебною. Можна не сумніватися, що американські структури фінансової розвідки мають переконливі досьє для налагодження продуктивної співпраці з усією цією «елітою».  

3. Україна залежить від кредитів МВФ, які надаються при умові боротьби з корупцією і здійснення економічних реформ. Будь-яка влада України зацікавлена у співпраці з цією структурою, а в ній провідна роль належить США.

4. США вже активно допомагають Україні грошима, зброєю, технікою, будівництвом інфраструктури, технологіями, розвідувальною інформацією, підготовкою кадрів – військових і цивільних. Багато українців уже пройшли навчання в США.

5. Основна маса українців тяжіє до співпраці зі США, а не Росією. Передусім тому, що американці на порядок багатші за росіян і традиційно роблять багатшими своїх партнерів.

Яка вигода Україні від «зеленої команди»

Парадоксально, але в ситуації протекторату корисність новообраних популістів полягає в їхній некомпетентності. Що нижчий загальний інтелектуальний рівень, то менша спроможність здійснювати саботаж корисних перетворень. Що м’якша рукавичка, то вона зручніша; що еластичніша «зелена команда», то менше вона заважатиме досвідченій американській руці.

Це вже не майбутнє, а поточна реальність. Як висловився політолог Кость Бондаренко, «Проект ЗЕ» – це акціонерне товариство, контрольний пакет в якому належить американцям. Тому, попри локальні дурниці нової влади, стратегічний напрямок розвитку незмінний – Україна має стати найрозвиненішою державою Європи в союзі зі США.

Формування української еліти

Тимчасовий американський протекторат над Україною дає їй п’ять чи десять років для формування власної керівної еліти. Вибори 2019 року показали, що головним середовищем для її формування є світлі розумні українці четвертої квадри.

Важливим питанням є вироблення українцями власної постіндустріальної моделі. На це спрямовані наші дослідження аріянського світогляду, філософії успіху, націоналізму, правової системи, демосократичної організації, психологічної сумісності, оздоровлення, омолодження, піднесення у простір позитивних подій.  

 Творимо!

Цю статтю можна прочитати англійською мовою: 

American booster: Ukraine's post-industrial transition will be under US protectorate

Продовження: Екзистенційний ворог Сполучених Штатів Америки – Росія, Китай чи Євросоюз?