Першопоштовх

Таким я вже вродився, що  маю підвищене відчуття до проявів несправедливості. Це проявлялося змалечку у війні з рідною бабою Федорою. За провину вона упокорювала мене так: прив’язувала ниткою до ніжки стола. Я відчував, що  справедливо покараний і нитка залишалася цілою. А ще боявся, що коли не пройду тест на упокорення, то буду битий віником.

І за роки навчання в школі і в університеті я бачив, що повсюдно панує несправедливість. Я помічав, що ми, українці, принижені й пригноблені і прийшов до висновку, що таке є наслідком відсутності власної  самостійної держави. Відтоді все своє життя я робив усе, щоб така держава відродилася.

          Другий поштовх

У 1991 р. Україна нарешті відновила свою незалежність, але з роками у мене все більше міцніло відчуття, що це не рідна матір, а мачуха. Здається ще в 2005 р. я прочитав «Арійський стандарт» (АС) Ігоря Каганця і в мене появилася велика надія. В АС стверджувалося, що  українська нація розвивається циклічно від розквіту до занепаду за період  у 532 роки. Головна надія була в тому, що  я доживу до 2015 року, коли оновлена нація сформує  і нову державу.

Того ж 2005 р. я зустрівся з однокласником-інтернатівцем Петром Матвієнком – одним із організаторів постійно-діючих конференцій БУТТЯ УКРАЇНЦІВ. Відтоді я став учасником цих конференцій: готував, публікував матеріали і навіть кілька разів виступив з доповіддю.

          Третій поштовх

Якою має стати оновлена держава Україна? Авторський колектив у складі 20 українців, серед яких можна знайти П. Матвієнка, І. Каганця і А. Висоту, розробив проект Конституції України: «Засадничий Всеукраїнський проект Конституційних норм і вимог, підготовлений представниками українського народу-суверену, як власника Верховної Державної влади». Керівником Держави мав стати Президент-Гетьман.

          Четвертий поштовх

Здається, в 2009 р. І. Каганець повідомив мені, що нову Державу можна створити на базі повсюдного формування сотень і полків Української Національної Громади (УНГ), яка вже офіційно легалізована. У 2011 р. я організував Перший Краснянський рій УНГ, який став з часом сотнею, а я сотником. Віртуальним відображенням УНГ стала Вишня Борія (ВБ),  а ми стали Засновниками Третього Гетьманату. Для цього достатньо було зробити внесок у 100 гр.; хто зробив одночасний внесок у 1000 гр., отримував звання Почесного Засновника ТГ. У ВБ розроблялися теоретичні основи майбутнього ТГ.

          П’ятий поштовх

У 2012 р. рух за ТГ  у віртуальному світі поширився на Народний Оглядач(НО). Тут ми стали розробниками і разом учасниками віртуальної моделі ТГ. Згодом були розроблені гроші ТГ – ГАЛИ й фінансова система ТГ – ГАЛІЯ. Зареєстрований на НО, отримував звання ГРАВЕЦЬ. Навіть для функціонування віртуальної моделі ТГ треба реальні кошти. Той, хто вкладав власні гроші у розвиток ТГ, отримував звання ІНВЕСТОР.

Увага! Реальним відображенням віртуального ТГ стала легальна (!) КОРПОРАЦІЯ ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ, якою керують наші друзі І. Каганець та С. Остапенко.  Абсолютно реальною проблемою розвитку віртуального ТГ, а згодом і реального ТГ, стала нестача коштів. Маємо всі знати, і це відповідає істині, що найбільший фінансовий тягар несуть на собі: найперше – це команда розробників сайту НО і конкретно родини І. Каганця, В. Кононенка, С. Остапенка та інших.

          Мій досвід інвестора ТГ

Я пенсіонер, але маю реальні кошти. Це було мукою для мене стати інвестором. Я пропонував В. Макаренку та В. Кононенку присилати гроші на їхні картки, а вони відправляли мене на НО у розділ ІНВЕСТУВАННЯ. Там я дивився як баран на нові ворота, тупцював туди-сюди і ні разу мені не вдалося здійснити переказ грошей. Правду сказати, була в мене й недовіра до переказу коштів через і-нет – скільки нас лякають їх розкраданням хакерами.  Помітивши це, І. Каганець запропонував мені переказати гроші на його картку, а він потім відкриє від мого імені рахунок у ГАЛІЇ  і покладе туди кошти. Перший переказ я зробив із відділення Приватбанку і став інвестором ТГ.

Кожного місяця я сплачую податки. Якось у банку до  мене підійшла Л. Лобова й порадила переказувати гроші на податки через і-нет. Ми сіли за стіл й за півгодини я мав власну сторінку-кабінет на сайті Приват24. Тренуючись, ми тут же переказали по 5 гривень на мій телефонний рахунок і на картку І. Каганця. Я помітив, що  система переказу грошей через і-нет має кілька під- страховок і мої підозри щодо розкрадання моїх грошей дорогою до адресата остаточно щезли.

Прийшовши додому, я на своєму компі увійшов у свій кабінет на приват24 і скоро зрадів, переконавшись, що справді, сидячи за своїм столом у власній хаті, можу поповнити свій рахунок на мобільнику і можу переказати гроші зі своєї картки на картку іншої людини. Своєю радістю  я поділився із І. Каганцем і запитав, чи не можу я переказувати кошти із свого кабінету на приват24 у ГАЛІЮ? Цей довготерпеливий чоловік порадив звернутися за допомогою до  В. Кононенка.

          Ось що порадив мені вчора розробник сайту

Кроки досить прості.

1. Заходите на сторінку інвестування (Пункт "Інвестування" у випадаючому меню в правому верхньому куті кожної сторінки сайту НО): https://www.ar25.org/halia/investment

2. Обираєте бажану суму (натискаєте на кнопку із сумою, або вводите суму у поле знизу та натискаєте на кнопку праворуч від поля).

3. З'явиться вікно з вмістом кошику купівлі Галів. Якщо не з'явиться або вікно закрили, то вміст кошику можна побачити на сторінці https://www.ar25.org/cart/contribution - друга колонка справа у тому ж верхньому меню.

4. Натискаєте там "Оформити" і йдете по крокам. На певному кроці Вас перенесе на сторінку системи Liqpay приватбанку. Там вводите дані своєї картки, дату "дійсна до" та три (останні) цифри у смужці на звороті картки. Отримуєте СМС на моб.тел. який прив'язано до карткового рахунку й Вас знову перенесе на сайт НО з повідомленням про успішне поповнення свого гаманця Галами.

Все! :) Радієте.

Вчора я виписав гарненько ці поради на окремому аркуші, а сьогодні, 14 грудня 2014 р., зранку став робити крок за кроком, щоб переказати гроші в ГАЛІЮ. Це було так цікаво, що дружина не могла догукатися мене за стіл обідати. І ось нарешті: тричі Слава! – мої 25 гривень дивним чином опинилися на моєму рахунку в ГАЛІЇ. Я потрапляю на НО і переконуюсь, що було на моєму рахунку 272 гали, а стало 297 галів. На це я витратив, мабуть хвилин з 10. Як для першого разу – непогано. Додам, що  ці мої гроші ніде не пропали, а вони покладені на рахунок в реальній Корпорації ТГ.

          Висновки

1. Щоб ідея ТГ втілилася, недостатньо виробляти й обговорювати ідеї, треба зміцнювати рух за ТГ власною енергією – власними коштами.
2. Переказ коштів через і-нет – це не якась чудасія або обман і про  це свідчить мій власний досвід.
3. Якщо таке під силу таким пенсіонерам, як я або мій друг Володимир  Криворука, то таке зможете зробити й ви – молодші. Не бійтеся нового!

Хай же буде!