Про це повідомив завідувач відділом радіаційної та хімічної біології Інституту біології південних морів доктор біологічних наук професор Сергій Гулін. Він був у складі команди українських і німецьких науковців, які робили дослідження покладів на дні Чорного моря.

"Це проміжний етап досліджень під Севастополем. Поки ми досліджували море технікою, яка не може пробити товщу морського грунту. Ми використовували підводних телероботів, якими можна управляти на відстані. Окрім того застосовувати акустичні, сейсмічні й інші апарати. Зараз нам зрозуміла приблизна картина розміщення гідратів. Щоб її уточнити, на наступному етапі ми будемо використовувати бурові установки, які бурять морське дно на 70 м, збирають зразки грунтів", - сказав Гулін.

За попередніми оцінками, в українській економічній зоні Чорного моря запаси метану щонайменше дорівнюють 100 річних видобутків метану в Україні.

На території країни видобувається 20 млрд. кубометрів газу на рік. Таким чином, якщо видобувати метан з моря у тому ж обсязі, у якому його видобувають на суші, його вистачить на 1000-1500 років.

Як пояснив керівник Відділу морської геології і осадового рудоутворення Національного науково-природничого музею Євген Шнюков, газогідрат - це лід, у якому міститься газ метан.

"У Чорному морі є близько 15 місць, де є газогідрат. Його також знайшли у Росії, у Мессояхському родовищі. Є газогідрати і в румунській економічній зоні Чорного моря, і у Тихому океані в Японії. Але найбільше їх у Антарктиді", - сказав Шнюков.

Він повідомив, що найбільшою складністю є видобуток газогідратів. Метан швидко випаровується із льоду. Тому потрібно створювати якісно нові технології видобутку газу з газогідратів.