Львів’яни: християнська мораль плюс націоналізм
09/14/2010 - 15:39
Львів’яни: християнська мораль плюс націоналізм
Світ
політологіяhttp://dev.ar25.org/node/18806
З останнім твердженням, звісно, можна сперечатися. По-перше, варто згадати, що багато країн ЄС також не виблискують великою популярністю лібералізму серед свого населення. А є, як і Україна, прихильними до свого націоналізму та християнської моралі (зараз говоримо, передусім, про західні області України, хоч те, що ми маємо змогу спостерігати у східних, останнім часом почали також називати націоналізмом, щоправда, - російським). По-друге, як громадянське суспільство ми надто молоді і швидко розвиваємося. Українці вже пройшли за короткий історичний період величезний шлях від засилля комуністичної ерзац-моралі до того стану, у якому вони знаходяться зараз. Тож, можна передбачати, що за якесь десятиліття чи менше зроблять наступні кроки у розвитку і мало чим будуть відрізнятися навіть від найбільш ліберальних у ЄС націй. Якщо справедливі останні два твердження, то у недалекій перспективі євроінтеграція, що залишається популярною ідеєю серед мас, нас усе ж світить. Але – не тепер.
Існує думка, що чи не найголовнішою рушійною силою для розвитку суспільної свідомості українців були й залишаються мешканці західних областей, на яких свого часу найменше позначилася політика русифікації та совітизації. Вони, за сталим переконанням, найбільш наближені до європейців за менталітетом. Тож, доволі цікаво подивитися, які політичні преференції мають «західняки»? Відповідь на це запитання можна знайти, зокрема, в інформації про результати соціологічного дослідження «Львів перед початком виборчої кампанії до органів місцевої влади», оприлюдненої директором Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталією Зайцевою-Чіпак.
Отже, за своїм політичними преференціями мешканці Львова традиційно схиляються до націоналістичних (26%) та християнсько-демократичних (23%) цінностей. Ліберальна та консервативна ідеології, характерні для розвинутих країн, набирають, відповідно, 7% та 5%. Однак, цілком очевидний відрив від «совка». Коли дослідження дає результати, за якими соціалістичну ідеологію підтримує 4%, а комуністичну – ледь-ледь 2%, то, мабуть, марно сподіватися, що у цій частині українського суспільства хоч колись підтримають ідею повернення до порядків СРСР. Тож, формується і відповідне ставлення до діючої центральної влади, яка неприховано демонструє своє позитивне ставлення до ідеї реставрації радянської імперії. За даними дослідження, 36% опитаних висловили недовіру усім без винятку соціальним інститутам, а ще 10% не змогли визначитися із відповіддю. Зрештою, можна було б зробити остаточний висновок, що Львів виступатиме за українську Україну із християнською мораллю та демократичними цінностями, якби не цифра 30% - саме стільки респондентів не змогли визначитися із власною ідеологією. Утім, чого дивуватися? У країнах ЄС навряд чи кількість безідейного населення буде меншою. А у нас, де більшість громадян не можуть назвати хоча б одну не корумповану державну установу, буде, звичайно, і криза державності, і криза світогляду. Головне, щоб таке становище не залишилося назавжди…
Напередодні місцевих виборів окремі політологи, до речі, намагаються знайти шляхи для подальшого розвитку суспільства. Йдеться не про очікувані результати голосування 31-го жовтня, які, на загальну думку незаангажованих фахівців, самі по собі нічого доброго не принесуть. Йдеться про те, які висновки українське суспільство здатне зробити із нинішньої ситуації та чи може воно посунутися хоч на один щабель догори у своєму розвитку.
Читати далі
Існує думка, що чи не найголовнішою рушійною силою для розвитку суспільної свідомості українців були й залишаються мешканці західних областей, на яких свого часу найменше позначилася політика русифікації та совітизації. Вони, за сталим переконанням, найбільш наближені до європейців за менталітетом. Тож, доволі цікаво подивитися, які політичні преференції мають «західняки»? Відповідь на це запитання можна знайти, зокрема, в інформації про результати соціологічного дослідження «Львів перед початком виборчої кампанії до органів місцевої влади», оприлюдненої директором Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталією Зайцевою-Чіпак.
Отже, за своїм політичними преференціями мешканці Львова традиційно схиляються до націоналістичних (26%) та християнсько-демократичних (23%) цінностей. Ліберальна та консервативна ідеології, характерні для розвинутих країн, набирають, відповідно, 7% та 5%. Однак, цілком очевидний відрив від «совка». Коли дослідження дає результати, за якими соціалістичну ідеологію підтримує 4%, а комуністичну – ледь-ледь 2%, то, мабуть, марно сподіватися, що у цій частині українського суспільства хоч колись підтримають ідею повернення до порядків СРСР. Тож, формується і відповідне ставлення до діючої центральної влади, яка неприховано демонструє своє позитивне ставлення до ідеї реставрації радянської імперії. За даними дослідження, 36% опитаних висловили недовіру усім без винятку соціальним інститутам, а ще 10% не змогли визначитися із відповіддю. Зрештою, можна було б зробити остаточний висновок, що Львів виступатиме за українську Україну із християнською мораллю та демократичними цінностями, якби не цифра 30% - саме стільки респондентів не змогли визначитися із власною ідеологією. Утім, чого дивуватися? У країнах ЄС навряд чи кількість безідейного населення буде меншою. А у нас, де більшість громадян не можуть назвати хоча б одну не корумповану державну установу, буде, звичайно, і криза державності, і криза світогляду. Головне, щоб таке становище не залишилося назавжди…
Напередодні місцевих виборів окремі політологи, до речі, намагаються знайти шляхи для подальшого розвитку суспільства. Йдеться не про очікувані результати голосування 31-го жовтня, які, на загальну думку незаангажованих фахівців, самі по собі нічого доброго не принесуть. Йдеться про те, які висновки українське суспільство здатне зробити із нинішньої ситуації та чи може воно посунутися хоч на один щабель догори у своєму розвитку.
Читати далі
Останні записи