Основна суперечка між нардепами цього разу стосувалася того, кого саме і як позбавляти недоторканності: тільки депутатів чи одним махом усіх на чолі з Президентом і суддями; позбавити відразу чи домовитися про спеціальні умови; скасувати чи таки обмежити; голосувати кнопками чи руками...

За голосування за недоторканність підняттям рук виступили фракції опозиції, які взагалі мали бажання обставити внесення змін до Конституції урочисто. Навіть організували для цього перерву перед розглядом питання. “Ми пропонуємо провести це голосування, змінивши його вид, а саме – на вставання. І кожен голосуватиме персонально голосом”, – повідомив народний депутат від КПУ Адам Мартинюк і додав, що “такі питання ухвалюють за особливо вивіреною, складною, докладною процедурою. Тут не можна робити наскок”.

Щоправда, чи то перерва була закороткою, чи то дехто перейнявся не тим настроєм, але ця пропозиція не мала підтримки. Зокрема, народний депутат від фракції НУ-НС Руслан Князевич повідомив, що немає принципової різниці, яким способом голосувати, однак слід дотримуватися регламенту. “Якщо регламент Верховної Ради містить спеціальну процедуру, яка передбачає голосування за такі питання в електронному режимі, то або змінюймо регламент, або дотримуймося його”, – сказав він.

А потім депутати почали розгляд двох законопроектів на задану тему, один з яких запропонувала коаліція, а другий – опозиція. Коаліція запропонувала скасувати депутатську недоторканність, окрім ситуацій, пов’язаних із політичною діяльністю. Відповідний проект закону представив лідер фракції НУ-НС В’ячеслав Кириленко. У законопроекті, зокрема, зазначено, що “народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп”.

Пан Кириленко зауважив: така редакція “гарантує свободу слова, свободу голосувань у парламенті та передбачає, що через суто політичну діяльність депутата не можуть притягнути до відповідальності”. “Це скасовує всі аргументи опонентів, нібито скасування недоторканності може бути використано для політичних переслідувань”, – зазначив В. Кириленко.

Він також зауважив: у законопроекті запропоновано вилучити положення про те, що депутатів не можуть притягнути до відповідальності, затримати чи заарештувати без згоди парламенту.

“Це означає, що депутата, як і кожного громадянина, можна притягнути до адміністративної відповідальності: накласти штраф, застосувати запобіжний захід – такий, як узяття під варту. Депутат стане таким самим досяжним для закону як і будь-який громадянин”, – пояснив пан Кириленко.

Натомість опозиція не погоджується з таким трактуванням недоторканності. Їхній законопроект передбачає, що “депутата не можуть без згоди Верховної Ради затримати чи заарештувати до винесення судом обвинувального вироку”. Але попри таке “ніжне” ставлення до скасування депутатської недоторканності, опозиція доволі рішуче налаштована до всіх інших “небожителів”, особливо до глави держави й суддів. Так, статтю щодо недоторканності Президента пропонують викласти в такій редакції: “Президенту гарантується недоторканність на час виконання повноважень. Президент не може бути без згоди Верховної Ради затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом”.

“Ми пропонуємо зробити рівними перед законом усіх громадян без винятку. Але щоб ця відповідальність наставала після доведення провини, коли в судовому процесі доведено, що особа скоїла злочин”, – роз’яснив один з авторів проекту, представник Партії регіонів Олександр Лавринович.

“Щоб не було розправи за будь-якими мотивами, адже розправа може бути не лише за політичними мотивами”, – додав він. І зазначив, що законопроект “виключає можливість залізобетонного захисту від переслідувань”.

Ідею всезагальної доторканності підтримали комуністи та Блок Литвина. Проте позбавити гаранта недоторканності категорично відмовилися коаліціанти. “Щодо Президента, то ми кажемо “ні” скасуванню його недоторканності, бо це глава держави і єдина постать, яку обрано всенародно”, – повідомив лідер НУ-НС В’ячеслав Кириленко. Він додав, що, згідно з Конституцією, Президент є гарантом державного суверенітету. І “люди вимагають, щоб цей інститут було захищено недоторканністю”.

У підсумку всіх суперечок депутати відмовилися внести в порядок денний обидва законопроекти щодо скасування недоторканності. Проект коаліції підтримали тільки 219 депутатів, опозиції – 222 народні обранці.

“Вітаю з результативним днем. Ми сварилися, сварилися й показали своє справжнє лице”, – зазначив Арсеній Яценюк після голосування.