На думку Фельдмана, «облави» МВС в східних регіонах, зростання кількості звинувачень іноземців в тому, що це вони «завезли» черевний тиф до Західної України, безперервні хуліганські провокації проти інородців на місцевому рівні можуть свідчити про те, що тема боротьби з нелегальною міграцією може бути широко використана для передвиборчої пропаганди. Після подій у Франції утворилося сприятливе інформаційне тло для використання подібних етнополіттехнологій».

Фельдман вважає, що нормальна державна міграційна політика не має нічого спільного з нинішньою політикою «закручування гайок» і боротьбою з наслідками явищ, а не з самими явищами.

«Безумовно, необхідно наводити лад у сфері міграції, проте для цього потрібно спочатку створити систему державної політики. Потрібно прийняти Державну концепцію міграційної політики, яка уже декілька років лежить без руху в парламенті. Потрібно створити ефективну міграційну службу – цим питанням після Г.Москаля взагалі ніхто не займався серйозно. Потрібно прийняти зміни в закони про статус іноземців, про громадянство і т.д.

Потрібно прийняти закон про реадмісію врешті-решт. Поки немає порядку в цій сфері – на мігрантах продовжують робити бізнес різного роду чиновники, від рівня паспортних столів – до райвідділів міліції», – вважає Фельдман.

Він також зауважив, що держава не повинна виконувати всього лише одну роль - роль «держиморди». Якісна, селективна і прозора міграційна політика необхідна Україні хоч би для того, щоб подолати демографічну кризу.

З метою впорядковування державної міграційної політики Фельдман підготував законопроект, який передбачає: спрощення порядку отримання іноземцями права на роботу в Україні; додаткові заходи з протидії потраплянню в Україну іноземців, проти яких порушені кримінальні справи або які оголошені в розшук; а також ряд стимулів по детінізації ринку праці іноземців. Цим законопроектом Кабінету Міністрів пропонується розробити Державну програму трудової міграції. proUA