"Не можні ігнорувати міцно вкорінені традиції. Люди вірять в силу медіумів і традиційні обряди. Ми повинні привести норми у відповідність до традиційних вірувань”, - зазначив він.

Суддя навів данні Національної асоціації народних цілителів Зімбабве, в яких йдеться, що 80% громадян країни вважають за потрібне звертатися за консультацією або медичною допомогою до „мурої” – чаклунів.

„Положення про чаклунство” було прийнято в Південній Родезії (так тоді йменувалося Зімбабве) в 1895 році. В 1899 році „Положення” були занесені до вельми жорсткого „Закону про заборону чаклунства”. Закон, зокрема, забороняв „гадання на кістках”, коли знахар кидає на шкіру кістки тварини, щоб визначити хворобу пацієнта. Даний закон змусив багатьох чаклунів піти у підпілля і виконувати більшу частину ритуалів вночі.

Після 1980 року цей закон застосовувався рідко. В 2001 році до нього були прийняті поправки, проте шаманські ритуали донині лишаються у Зімбабве під суворою забороною. Lenta.ru