Зрада – це порушення обіцянки. Протягом надлюдського шлюбу (який може тривати 20, 200 чи 2000 років) чоловік і жінка дотримуються подружньої вірності. У кожному новому шлюбі ними також зберігається вірність. Так що тут нема жодної зради. Триплекси самодостатні, їм не потрібна державна пенсія чи аліменти. Це універсальні люди у Царстві божому. Вони багато чого вміють і спроможні опанувати будь-яку діяльність. Вони спілкуються між собою і допомагають одне одному. Усі триплекси – це одна дружна родина.
Яка різниця між ельфом та боголюдиною? Представники обох категорій, так би мовити, мають доступ до божественної свідомості. Різниця у рівні можливостей? Це як між людиною та арієм? Може є яскравий образний приклад?
Все ж питання з народжуваністю у ельфів дуже тонке. Це якби Йосип та Марія виховали Ісуса. А потім або паралельно Йосип мав дітей від інших жінок. Це більше схоже на гарем. Але ж це надлюди із божественною свідомістю, у них це має бути організовано ідеально і у відповідності із моральними принципами.
В діалозі ''Держава'' Платон зображує ідеальний устрій держави саме із варновим поділом на брахманів-філософів, воїнів і ремісників. Це явне слідування Гіперборійській традиції. Однак в уявленні більшості вчених такий соціальний устрій - це утопія.
Цитата: ''Звісно, у Лідера був земний батько – Ламех у Ноя, Дашаратха у Рами, Вівахвант у Їми. Батько також був борійцем. Після того, як Лідер здобув боголюдську свідомість і став сином Божим, в уявленнях людей його метафізичний батько витіснив фізичного батька на другий план. Тому про Аполлона-Гермеса говорили як про сина Зевса – Творця Всесвіту, пам’ятали про його матір, але забули про батька''.
Це як в Олександра Македонського, наприклад, земним батьком був Пилип ІІ, а після його завоювань полководця вважали сином Амона.
Виникає питання зі шлюбом: у Аполлона було багато дітей від різних жінок. В тому числі ельфійок. Але якщо він мав дітей від різних жінок, хіба це не було зрадою? Тобто: наприклад Аполлон і німфа народили дитину і виховали її. Пройшло 40 років. Потім Аполлон пішов до іншої жінки, а ця ельфійка народила дитину скажімо від іншого ельфа. Що ж це за такий святий народ, що вони скажімо так зближуються як захочуть без дотримання впорядкованості в інтимних питаннях?
Сергій Ждан wrote: То ким же таки був Аполлон: боголюдиною чи богом (сином Зевса і Лэто)? Якщо вважати Зевса теж боголюдиною, що настільки почитався людьми, що став для них богом, то син боголюдини теж боголюдина. А що до всіляких чудес, то богам це властиво.
Весь світ думає, як відновити Україну. Це означае відбудову всього зруйнового. А по-нашуму краще будувати щось зовсім нове і в іншому місці, але як це пояснити мешканцям зруйнованих міст, вони хочуть повернутись саме до своїх будинків, а приклад трипільців їх не надихне? А нас надихне, якшо ми хочемо створювати новий світ, тож буде суперечка.
Зрада – це порушення обіцянки. Протягом надлюдського шлюбу (який може тривати 20, 200 чи 2000 років) чоловік і жінка дотримуються подружньої вірності. У кожному новому шлюбі ними також зберігається вірність. Так що тут нема жодної зради. Триплекси самодостатні, їм не потрібна державна пенсія чи аліменти. Це універсальні люди у Царстві божому. Вони багато чого вміють і спроможні опанувати будь-яку діяльність. Вони спілкуються між собою і допомагають одне одному. Усі триплекси – це одна дружна родина.
Яка різниця між ельфом та боголюдиною? Представники обох категорій, так би мовити, мають доступ до божественної свідомості. Різниця у рівні можливостей? Це як між людиною та арієм? Може є яскравий образний приклад?
Все ж питання з народжуваністю у ельфів дуже тонке. Це якби Йосип та Марія виховали Ісуса. А потім або паралельно Йосип мав дітей від інших жінок. Це більше схоже на гарем. Але ж це надлюди із божественною свідомістю, у них це має бути організовано ідеально і у відповідності із моральними принципами.
В діалозі ''Держава'' Платон зображує ідеальний устрій держави саме із варновим поділом на брахманів-філософів, воїнів і ремісників. Це явне слідування Гіперборійській традиції. Однак в уявленні більшості вчених такий соціальний устрій - це утопія.
Цитата: ''Звісно, у Лідера був земний батько – Ламех у Ноя, Дашаратха у Рами, Вівахвант у Їми. Батько також був борійцем. Після того, як Лідер здобув боголюдську свідомість і став сином Божим, в уявленнях людей його метафізичний батько витіснив фізичного батька на другий план. Тому про Аполлона-Гермеса говорили як про сина Зевса – Творця Всесвіту, пам’ятали про його матір, але забули про батька''.
Це як в Олександра Македонського, наприклад, земним батьком був Пилип ІІ, а після його завоювань полководця вважали сином Амона.
Виникає питання зі шлюбом: у Аполлона було багато дітей від різних жінок. В тому числі ельфійок. Але якщо він мав дітей від різних жінок, хіба це не було зрадою? Тобто: наприклад Аполлон і німфа народили дитину і виховали її. Пройшло 40 років. Потім Аполлон пішов до іншої жінки, а ця ельфійка народила дитину скажімо від іншого ельфа. Що ж це за такий святий народ, що вони скажімо так зближуються як захочуть без дотримання впорядкованості в інтимних питаннях?
Початок відповіді на це запитання – у статті Засновник Гіперборії вічно юний Купало – Аполлон – Гермес – Ной: реконструкція міфу про перенародження світу
Оце Ви влучно сказали, що війна перетворилася на медійну тему і засіб зовнішньо- і внутрішньополітичних спекуляцій.