Коментарі

Річ в тім, що я розумію явище яке позначають ці слова але вони для мене, чомусь, звучать як русизми, як щось чуже, інорідне. Я теж вчора дивився в інтернеті про слова "згоден" та "згідна". Були наведені ці ж приклади їх вживання. Для правди треба зазначити, що Леся Українка, попри всю свою величезну любов до України, не була етнічною українкою, вона росіянка. Б.Антоненко-Давидович був в дитинстві відірваний від мовного середовища. На мою особисту думку, їх творчість можна використовувати для прикладів з деякою відсотковою часточкою але. Я не філолог й не претендую ним бути, але я українець.

А може в неї були важкі роди? Президент просто так нагородами не розкидається. Скажімо, нагородження Табачника орденом Ярослава Мудрого. Очевидно, що Президент знав про ось це.

Радіймо, Дубе Молодий! Тішить те, що Ви аналізуєте мову - це шлях вдосконалення власного мовлення. Слова : "згідна", "згодна", "згідний", "згоден" виявляють згоду або солідарність з кимось. Це українські слова. Ось приклади Їх вжитку: "Слухай, сестро, як ти мене затримала для того, щоб я такі слова приймав від тебе, то я на те не згоден" (Леся Українка); – "Я зо всім згодний" (Б.Антоненко-Давидович). Аналізуємо слово "погоджуюсь" - згоджуюсь - згодна - згода. Ці слова можна назвати однокореневими, що утворились префіксально-суфіксальним способом і позначають одне поняття.